Плівка: пережиток минулого чи вічне мистецтво?

Деякі митці вважають фотографування на плівку священним ритуалом. Інші – складними діями. До кого доєднатись: до творчих чи земних – вибір за вами.

Цифрові чи плівкові фотографії?

У сучасній фотографії є два фронти вічних суперечок: Canon чи Nikon, цифра чи плівка. Але сказати, що з цього краще майже неможливо. Адже у кожної марки та виду фотоапаратів є свої переваги та недоліки. Та сьогодні ми не будемо рекламувати бренди.

Давайте краще поговоримо, чому варто чи не варто фотографувати на плівку?

Плівкову фотокамеру можна назвати матусею всіх сучасних “крутих” фотоапаратів. Старіша фототехніка відтворювала зображення на чутливій плівці, на відміну від сучасної матриці. Та, хоча прийшли нові часи, поціновувачі плівкової фотографії залишились. Серед них і відомі митці фотоіндустрії – Річард Аведон, Родні Сміт, Юсуф Карш та інші. До речі, якщо ви захочете придбати якусь світлину Сміта, приготуйте 7000$. Адже саме таку ціну митець виставив за свої геніальні плівкові фотографії.

Плівка — дорога забава

Якщо говорити про вартість, то ні для кого не секрет, що з плівковим фотоапаратом витрати більші та частіші. Фотографуючи на цифрову камеру, ви витрачаєте одразу величезну суму на її придбання, а з часом на аксесуари. Хоч ціна звичайної плівкової камери набагато менша за вартість цифрового “агрегату”, використовуючи плівковий фотоапарат, ви кожен раз платите за плівку, проявлення та оцифрування. Проте, якщо ви вирішили займатися цим професійно, то доведеться розкрити гаманець ширше. Часом, плівкові камери коштують набагато дорожче, ніж цифрові.

Плівкові фотографії мають багато переваг

Не у грошах цінність

Проте, цінність плівкової фотографії не у її прайсі. Це – пам’ять, яка відбилась на довгій напівпрозорій стрічці. Це – фактура та кольори без фотошопу. Це – інтрига перед проявленням, коли вже не пам’ятаєш, що фотографував. Це – продумування кожного кадру, адже плівка передбачає всього 36 або 24. Плівкова фотографія, в першу чергу, виховує –  треба цінувати моменти. Не встиг зловити пташку, яка відлітала від кота, а це був останній кадр? Значить упустив мить. Знімаючи на цифру, можна було б зажати кнопку, і камера сама б зробила кілька швидких кадрів підряд. Але ж не цікаво, коли техніка все робить за тебе, правда? Із побутовими речами не плутати, пральну машину не згадувати 🙂

Думка авторитету

Якось, National Geographic випустив серію програм про своїх фотографів, які працюють, мандруючи світом. В одному з випусків жінка з їх штату розповідала про свій досвід з плівковою камерою.

Здається, то було за часів, коли цифра ще була не такою популярною і професіонали все ж надавали перевагу плівці. Фотограф пояснювала, що плівка змушує задумуватися над кожнісіньким кадром. Особливо, коли немає права на помилку. Знаючи, що маєш ліміт кадрів, спочатку твій мозок формує зображення. Як індикатор він виявляє тіні та світло, будує композицію, звертає увагу на фон. А вже потім палець може натискати на кнопку затвору. Тому, плівка дисциплінує і навчає постійно використовувати мозок.