Перехідник М42 з лінзою на Nikon
Кожен фотограф, рано чи пізно, починає експериментувати з мануальною (радянською) оптикою. Таке сталось і зі мною.
Всім відомо, що для того, щоб використовувати старий об’єктив без автофокусу потрібен адаптер, або перехідник. А оскільки я буду використовувати Nikon D90 + Геліос. В моєму випадку мені потрібен перехідник М42.
Є кілька різних перехідників для різьби М42: звичайний і з лінзою.
Практично нічим не відрізняються. Єдине, що дає перехідник з лінзою – це безкінечність.
Але! Є одне велике але.
Логічно зрозуміло, що світло, яке проходить через об’єктив, по дорозі до матриці, на своєму шляху зустрічає ще одну перешкоду – скло перехідника. А воно є аж ніяк не таке якісне, як наприклад скло Геліоса 40-2. І відповідно на фотографії появляються різні артефакти і дефекти. Такий ефект, як наприклад розмиття.
Тут я використав два радянських мануальних об’єктива з ручним автофокусом: Геліос 40-2 і Геліос 44-2. А також звичайний об’єктив Tamron 17-50mm f/2.8 без перехідника.
В результаті, бачимо досить сильне розмиття світлого фону при використанні адаптера. Якого зовсім немає при використанні звичайного об’єктива.
І, як висновок, можу сказати словами своєї знайомої, яка любить гратись з мануальною оптикою:
Перехідник з лінзою робить з легендарного об’єктива – гімно
и такой переходник с линзой для рабочего отрезка 45,5 мм или меньше все равно дает качество несколько или заметно хуже чем обычный переходник для отрезка 46 мм для Никона без линзы…. так что проще использовать объективы с рабочим отрезком соответствующим Никону …
Самое интересное, что именно из-за вышеописанного нюанса, при выборе системы, я отказался от Nikon в пользу Canon, так как у меня уже были объективы М42._)