В Україні, і зокрема у Львові, дуже багато талановитих людей. Продовжуючи тему про фотографів, Українська фотографія не могла не розповісти про ще одну з таких талановитих персон – фотографа Володимира Шурубуру. Як фотограф, Володимир Шурубура дуже різносторонній митець, а також, вельми цікавий співрозмовник.

“…маю чітке переконання, що хороша фотографія може красномовно усе про себе розповісти”

Пам’ятаю, що задовго до того, як в мої руки потрапила перша фотокамера, фотографія мене цілком полонила. Це стало наслідком мого великого захоплення малюванням та живописом.

Достеменно не пам’ятаю першої фотографії, бо вона не була для мене чимось визначним, оскільки напряму залежала тоді від технічної складової, яка на початку у мене була далека від ідеалу. Перші кадри, то радше були такі собі лабораторні роботи, досліди і експерименти. І, як тільки, методом проб і помилок я розібрався з технічною якістю кадру, я почав шукати більшого змісту у своїх фотографіях.

“Фотографія дала мені інший спосіб вираження своїх відчуттів”

“Знання по фотографії я не отримував з якогось одного конкретного джерела чи у якийсь конкретний спосіб. То була несамовита одержимість темою фотографії в найширшому розумінні”

А інформацію черпав звідусіль, звідки тільки мав можливість. То були і бесіди з більш досвідченими фотографами, статті в журналах, споглядання та аналіз цікавих світлин у різноманітних альбомах та виданнях. Також, багато знань по фотографії черпав з кінострічок, де зміг усвідомити принципи композиції та кольору у кадрі.

Я роблю виставки. Мав їх кілька. Остання була у 2012-му році. Рідше то були персональні і частіше спільні. Але не надто часто. Вважаю, що виставка має бути чимось змістовним для глядача та цілісним у своїй подачі. Від того, що занадто відповідально підходжу до теми персональної виставки, вони у моїй творчості не часте явище. Я за повну готовність до тої чи іншої концепції та ретельну підготовку.

“Люблю, коли певна зйомка вичерпує мене до дна…”

Якщо добре пригадати, то виявиться, що пам’ятаю майже кожну свою зйомку, адже це вагома частинка мого життя. За стільки років вже не можу виділити якусь конкретну зйомку чи фотографію. Їх було багато і багато улюблених.

“Відчуття творчого спустошення та виснаження, дає мені неймовірну ейфорію від процесу в тому розумінні, що все у повній мірі вклалось в результат і я готовий насичувати себе новими ідеями та фантазіями”

Узагальнюючи, від таких важливих для моєї пам’яті зйомок, я, як фотограф, отримую неперевершене задоволення. Від конкретних технічних умов це не залежить. Все по ситуації та завданню. То може бути і студія і відкрита локація. Але мені важливо, щоб те приховане, що я можу бачити у людині, я зміг проілюструвати у фотографії. Адже в тому і бачу основну ціль цього процесу.

“…здебільшого, люблю працювати з однією, цікавою мені внутрішньо людиною”

Не можу якось однозначно дивитись на стан фотографії в нашій країні. Все залежить від того, в якому світлі це оцінювати. Але точно можу сказати, що українська фотографія зараз має відкрите вікно неймовірних можливостей.

“Нарешті фотографія стала настільки доступною в технічному плані, що елементарною технічною якістю глядача вже не завоюєш. Тепер в основі лежить не стільки форма, скільки зміст і глибина закладеного в кадр”

“Тепер успіх в фотографії – це унікальні вміння народжувати несподівані емоції у глядачів конкретного кадру”

Фотографи стають хорошими не лише завдяки технічним знанням у сфері фотографії, але і від того, наскільки вони всебічно розвинені особистості та внутрішньо цікаві люди.

Володимир Шурубура

Львівський фотограф

Народився у Львові. Фотографією почав займатись з 1998-го року. Від початку своєї творчості, участь у міжнародних фото салонах для мене була основним фактором творчого самоствердження. Зібрав багато нагород та відзнак з різних країн. Вже кілька років участь у конкурсах не приймаю.
Мій жанр – портрет і людина в кадрі в цілому. Вся її таємничість та психологія.

Ознайомитись з роботами Володимира можна тут:
facebook.com/shurubura.arts
facebook.com/vladimir.shurubura