Оля Мрувка aka Mruwka
Львів славиться своєю кількістю фотографів і моделей. І тому сьогодні, саме львівський фотограф, Оля Мрувка, розповість про свій досвід у зйомках оголеної натури
Ню.. складна штука..
Для початку варто сказати що саме ця серія з’явилась тут не спроста.
Це одна з перших моїх робіт (2010 рік) і зроблене це все діло в мене дома, за наявності оголеної дівчини, куска штори, прикріпленої до шафи шлейками від ліфчика, й лампи денного світла, списаної в одному з львівських ресторанів).
Фототехніка з тих кращих – 450-й кенон з кітовим об’єктивом і, як супер бонус, – подруга, котра допомагала тримати лампу й весь цей розгардіяж в хоч якомусь порядку.
Так от, чому все ж ця серія – вона відображає великою мірою моє відношення до фотографії загалом. Зараз спробую пояснити..
- раз – техніка для мене відіграє чи не останню роль (гарно описано реквізити даної зйомки)
- два – правила, чи то краще буде сказано рамки, при створенні фотографії займають таку ж позицію що й техніка
- три – можливість кожного разу в цій старезній, заїждженій серії бачити щось нове (оригінали – чорнобілі равки жахливої якості, й в цьому їх найбільша цінність).
З моделлю також все до неможливості просто.
Прийшов лист в контакті, від однієї дівчинки, що їй подобаються мої фотографії й хотіла б спробувати зі мною попрацювати.. Так що на зйомці ми лише й познайомились !)
Все відбувалось в супер позитивному форматі, тому й обробка цих фотографій приносила мені страшенне задоволення!
Дуже їй вдячна за те, що не було жодних рамок в моїй роботі (чого найбільше не терплю), не було жодних умов, мовляв має бути так так і так, працюй!
Єдиним її проханням було не викладати фотографії де добре видно обличчя (на диво важке питання в такому містечку, як Львів).
Але все пройшло прекрасно, роботою були задоволені, й досі підтримуємо дружні звязки й час від часу фотографуємось 🙂
Оля Мрувка
Львівський фотограф
Народилась й мешкаю у Львові. Студіювала облік та аудит у Львівській політехніці, поки не зрозуміла, що в цьому немає жодного сенсу й не кинула це діло.
Фотографувати почала у 19-річному віці. Основним наставником був інтернет, з усією своєю неосяжною кількістю інформації.
Величезну роль у формуванні фотографа з аудитора відіграли друзі, які мають відношення до мистецтва, з якими любила розводити теревені про всяке різне, що має (і не має) відношення до фотографії.
Графічні редактори освоювались “методом тику” 🙂
А загалом, фотографію вважаю найкращим засобом передачі почуттів і поглядів, яким широким не був би їхній спектр.
Творче кредо – жодних правил, жодних рамок, жодних обмежень.
Так і живу 🙂
Зараз фотографую здебільшого весілля, та працюю зі студентами. Подобається передавати перш за все щирі почуття, тоді в цьому ділі є сенс.
Усміхнені обличчя притягують більше за сірі стіни фотостудій, й жодна нав’язана мною, як фотографом, емоція на обличчі моделі не сяятиме краще за справжні, щирі почуття )
Ознайомитись з портфоліо, й заодно поспілкуватись можна:
vk.com/mruwka
mruwka.com – сайт, присвячений весільній фотографії
mruwka-art.livejournal.com – жж – де не має жодного весільного фото, й ніякої “комерції”.