Артем Стісовяк. Фотограф, який знімає просте складно

“З дитинства у мене була і є схильність до малювання. Мабуть через цю схильність в мені виникають якісь душевні або творчі пориви, які мотивують бігти, творити, любити, створювати… І заспокоїти душу можна тільки втіливши щось красиве в життя. Цей свій стан я, жартуючи, називаю “художня печія”. А фотографія, свого роду засіб від “печії”. От і все.”

Цього разу “Українська фотографія” хоче познайомити Вас з талановитим одеським фотомайстром. Герой сьогоднішнього інтерв’ю — НЮ-фотограф Артем Стісовяк.

Артем розповів, що займається фотографією 6 років, а своїм основним жанром — 5. Він один з тих фотографів, які можуть і вміють малювати. Саме захоплення живописом переросло у бажання фотографувати.

“Щоб стати художником, мені не вистачило посидючості. А фотографія якраз дозволила мені скоротити час на отримання бажаного результату”.

Артем Стісовяк не є комерційним фотографом, тому “професійної” фотосесії в буквальному значенні він не може пригадати. А от перша його усвідомлена зйомка відбулася якраз 5 років тому — 18 вересня 🙂 Артем дуже планував цю зйомку та готувався до неї. Це був перший досвід фотографа у жанрі НЮ, і з нього все почалося.

Артем розповів нам також про випадок зі свого фотожиття — сумний та курйозний водночас.

“На пленері нам з моделлю трапився прив’язаний кінь. Я пройшов повз, а модель зупинилася його погладити. Раптом я почув за спиною крик дівчинки, озирнувся і побачив, що вона сидить навпочіпки і тримається за живіт. Як виявилося — кінь її вкусив! Це було дуже неприємно. Я був розгублений, модель плаче, їй боляче, а я не знав чим допомогти. Слава Богу, все обійшлося, вона відбулася тільки великим синцем на тілі. Зйомка, природно, відмінилася, а я тепер боюся коней”.

Артем Стісовяк не відчуває жодних незручностей чи бар’єрів у роботі з моделлю. Адже часто буває складніше знайти того, з ким можна працювати, а вже з комунікацією проблем не виникає. Артем зовсім не дратівливий, тому треба сильно постаратися, щоб щось стало на заваді хорошій фотосесії 🙂

“Свою найулюбленішу фотографію я ще не зняв. Коли зроблю — обов’язково розповім про неї. А запам’ятовуються всі зйомки, і кожна для мене особлива”.

Артем також розповів про українських фотографів творчість яких його надихає та заслуговує на особливу увагу:

Павло Апалькін. Артем каже про нього так: “Якщо б мене попросили охарактеризувати цього автора одним словом, я б сказав “рояль” — оркестр сам в собі. Кожна його фотографія для мене як музика, нескінченна, вічна музика, торкаючись до якої на деякий час випадаєш з реальності”.
Руслан Лобанов. “Адепт класичної фотографії, автор, в чиїх роботах глядач захоплений жіночою красою, і, частіше за все, не розглядає всю глибину саме фотографічної складової”.
Олександра Кінска, відома більше під ніком Aleksandra Aleksandra — вітчизняний Лагранж. Багато приписують схожість з Лагранжем Руслану Лобанову. Але на Артемову думку, у нього більш стримані роботи, а ось Олександра має з Марком більше спільного. У неї неймовірно стильні артові роботи.
Євгенія Руда. “У суспільстві фотографів завжди не раді появі художника. Художник може відразу зробити хорошу фотографію, а у фотографа це може так і не вдатися” (с). Руда — це якраз той художник, який прийшов у фотографію і почав робити відмінні знімки” – ділиться з нами Артем.
Роман Михалюк (пейзажист). “Божевільний геній (в хорошому розумінні цього виразу) фотограф, який робить неймовірні панорами і нічні пейзажі, Людина дійсно РОБИТЬ фотографії. Він ставить вночі камеру на довгу витримку, а сам йде наповнювати своє фото світлом і магією в прямому сенсі слова — він може ліхтариком освітити кожне дерево на фото або пускати іскри в кадрі

Бажання Знімати НЮ у Артема з’явилося після знайомства з творчістю українського фотографа — Андрія Лукаса. І знімати вирішив не як він, а навпаки, — захотілося показати жіночу красу без вульгарності. Це було головною мотивацією і початком довгого тернистого шляху в пошуках золотого грааля, під назвою майстерність.
Другим етапом у розвитку став майстер-клас російського фотографа Mecuro B Cotto, на якому він був присутній. З усієї отриманої інформації Артемові найбільше запала в душу фраза “знімайте просте — складно”. Цей вислів став для нього буквально девізом і фотограф дотримується його досьогодні. А найвпливовішим аспектом у своєму розвитку Артем вважає перехід на плівку.

“Українській фотографії” було приємно спілкуватися з цим майстром фотографії, і ми надіємося, що й ви зможете знайти своє натхнення знімати прості речі складно і творити прекрасне так, як це робить Артем Стісовяк.